З приводу релігійних уподобань кримчан лунають різні розхожі думки. Хтось стверджує, що Крим суто православний регіон, причому Московського патріархату. Інші впевнені в домінуванні ісламу з причини наявності великої кримсько- татарської громади.

Але, насправді, на Кримському півострові представлено різноманіття віросповідань і різних конфесій, що пояснюється високим рівнем релігійної свободи у всій Україні.

Демократичне законодавство, відсутність державної церкви і принцип рівності всіх релігій перед законом створили умови для формування в країні релігійного плюралізму. Соціологи також відзначають достатньо високий рівень терпимості українських громадян до віруючих інших конфесій, що також відбилося на розвитку великої мережі релігійних організацій, в тому числі в Криму.

Згідно свіжої статистиці Мінкультури України, на початок 2014 року в Криму діє 2083 релігійні організації різних типів, що складає 5,6 % від їх загального числа в Україні. З них зі статусом юридичної особи діють 1409 і без реєстрації – ще 674 релігійні громади.

Найбільш в Криму поширені такі релігії та віросповідання:

• Православ'я – 42,7 %
• Іслам – 29 %
• Протестантизм – 20 %.

Це якщо не брати до уваги громади, які не мають статусу юридичної особи. Якщо їх врахувати, то іслам вийшов би в лідери на півострові. Адже 575 громад Духовного управління мусульман Криму, а також близько 30 громад євангельських християн діють без реєстрації.

Трохи інша ситуація в Севастополі, де найбільш поширені:

• Православ'я – 53,3 %
• Протестантизм – 27 %
• Іслам – 5,8 %.

Для об'єктивності картини потрібно зробити застереження про те, що в різних конфесіях одна громада може об'єднувати різну кількість віруючих. У деяких – це мінімальні згідно закону 10 осіб, в інших – в одній громаді може бути понад тисячу парафіян.

Все це говорить про те, що вже багато років на Кримському півострові не тільки уживаються, а й розвиваються громади віруючих різних віросповідань. Усього в Криму представлено 42 конфесії, багато з яких з року в рік розширюють свою структуру.

При такому релігійному різноманітті вигадки про утиски окремих конфесій і захопленнях православних храмів, якими Росія виправдовує свою агресію, виглядають особливо цинічно. Тим більше що перші факти кричущих гонінь на українські церкви і священиків з'явилися саме після окупації Криму російськими військами.

Подальший розвиток подій покаже, чи зможуть кримчани і надалі користуватися звичними для них правами і громадянськими свободами, включаючи свободу віросповідання.