“В конституційних принципах взаємодії держави з релігійними організаціями не зміниться жодної коми, і свобода совісті нічим, ніким і ні для кого не буде обмежена.” 

Про це заявив Петро Порошенко 6 вересня, виголошуючи щорічне Послання Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2016 році», повідомляє Інститут релігійної свободи.

За словами Глави держави, опитування громадської думки показують, що дедалі більша кількість православних громадян України хочуть мати, — як це заведено в більшості православних країн — єдину помісну автокефальну українську православну церкву.

“Хочу запевнити, що автокефалія не означає появи державної церкви. Кожен українець має і матиме право вірити в Бога по-своєму і ходити до своєї церкви”, – запевнив Глава держави.

Президент України подякувати парламентарям за звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха Варфоломія як Предстоятеля нашої Церкви-матері щодо надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні.

“Такий крок був і є необхідним, виходячи із традиції, згідно з якою для Вселенського Патріарха в таких питаннях важливою є думка світської влади. Ми врахували цю традицію, і, сподіваюся, Його Всесвятість нас почув”, – зауважив Петро Порошенко.  

Глава держави висловив переконання, що Україна “не буде байдуже споглядати за втручанням іншої держави в наші церковні справи, за її спробами використати у своїх інтересах почуття частини українських православних”.

Ця проблематика пояснюється в Аналітичній доповіді до Щорічного Послання Президента, підготовленій Національним інститутом стратегічних досліджень.

У документі зазначається, що проблему конституювання Української Помісної Православної Церкви вкотре актуалізувала військова агресія РФ на сході України. З огляду на нинішні суспільно-політичні реалії, це питання не обмежується рамками суто церковного проекту, а безпосередньо стосується сфери національної безпеки.

“Фактично в Україні має місце православна поляризація суспільства, яка зумовлює напруження і конфліктність у взаєминах між різними православними юрисдикціями, що постійно інспіруються Росією безпосередньо через структури УПЦ (МП). Особливу загрозу для збереження територіальної цілісності та суверенітету Української держави формує юридична і структурно-організаційна підпорядкованість УПЦ (МП) Московській патріархії”, – зазначається в Аналітичній доповіді.

Автори доповіді вважають, що процес гармонізації суспільно-релігійних та міжцерковних відносин потребує від держави:

• розробки консолідованого проекту Концепції державно-конфесійних відносин з його наступним ухваленням у статусі законодавчого акта;

• усунення суперечностей між нормами чинного законодавства та інших нормативно-правових актів у частині регламентації суспільно-релігійних і державно-церковних відносин;

• запровадження в Україні системи конкордатів;

• визнання важливості Української Помісної Православної Церкви для забезпечення національної безпеки;

• забезпечення транспарентної комунікації між органами влади та релігійними організаціями – саме відкритий діалог має стати інструментом вирішення існуючих проблем.

Окрім цього, органам центральної влади й місцевого самоврядування пропонується залучати саме православні церкви “до підготовки та реалізації соціально значущих проектів і програм (військова капеланська служба, викладання у школах і ВНЗ тощо), які забезпечать суспільно-патріотичне виховання українських громадян”. Очевидно, що така рекомендація навряд чи сприятиме гармонізації міжцерковних відносин та забезпеченню свободи віросповідання в умовах релігійного багатоманіття України.