БАКУ, Азербайджан – Нещодавно у місцевої християнської громади «Собор хвали» міста Баку було конфісковано майновий комплекс культового призначення, через що віруючи опинились під загрозою повної втрати не тільки приміщень для проведення богослужінь та своєї соціальної діяльності, але й приватної власності на нерухоме майно, яке було придбане та реконструйоване ними за рахунок власних добровільних пожертв. 

Зазначені утиски релігійних прав віруючих цієї церкви, яка була заснована ще у 1994 році та з 2002 року діє у Азербайджані зі статусом юридичної особи, відбулись шляхом ухвалення місцевими судами кількох судових рішень на користь нафтопереробного заводу «Азернефтьяг». При цьому дана компанія навіть не була учасником договору про купівлю-продаж цього об’єкту,  укладеного у 2003 році між християнською церквою «Собор хвали» та власником майнового комплексу. Як пояснюють представники церкви, керівництво нафтопереробного заводу у ході судового засідання не змогло довести законність своїх майнових претензій, проте викривило деякі факти, зокрема неправдиво стверджуючи, що даний об’єкт знаходиться на балансі заводу, а також наводячи недостовірні дані щодо дат та строків окремих угод.

Віруючи здивовані тим, що окрім цих зловживань, суди зовсім не зважили на той факт, що релігійна громада є добросовісним набувачем права власності на цей майновий комплекс, а відповідний договір купівлі-продажу був укладений в державній нотаріальній конторі згідно вимог законодавства країни та пройшов необхідну реєстрацію у державному реєстрі. Більш того, суд відмовив представникам церкви у можливості подати касаційну скаргу на рішення апеляційного суду по справі, що на їх думку також підтверджує упередженість та необ’єктивність суду під час розгляду справи.

Проте керівництво та вірні християнської церкви «Собор хвали» у місті Баку не полишають надію не те, що офіційна влада країни зверне увагу на ці грубі порушення та не буде стояти осторонь цих подій, дозволяючи у незаконний спосіб позбавляти віруючих їх культових будівель та можливості здійснювати релігійну діяльність. Адже ратифікувавши у 2002 році Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, Уряд Азербайджану взяв на себе міжнародне зобов'язання забезпечити на своїй території реалізацію фундаментальних прав людини та ефективно усувати їх порушення, в тому числі завдані незаконними судовими рішеннями.

Слід зауважити, що міжнародними експертами з Місії США в ОБСЄ зазначена ситуація в Азербайджані розглядається як замах на фундаментальні права людини у сфері свободи віросповідання та права на приватну власність, що було заявлено послом Робертом Пірсоном на міжнародній зустрічі ОБСЄ у Варшаві. В цьому документі містився заклик до урядів усіх країн ОБСЄ «сприяти релігійній свободі сверхактивно для всіх груп, незалежно від того, чи є вони зареєстрованими або незареєстрованими, традиційними або нетрадиційними». Як відомо, Державний департамент США готує щорічні звіти про стан релігійної свободи у світі на підставі даних моніторингу реальної ситуації з забезпеченням права на свободу віросповідання.