Шановний Вікторе Федоровичу!

Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату, який зібрався на своє засідання 14 травня 2010 р. в м. Києві, вітає Вас з вступом на посаду Президента України та закликає Боже благословення на Ваше служіння українському народові в якості Глави держави.

Враховуючи те, що зміна Глави держави завжди супроводжується оцінкою підсумків минулого та створенням планів на майбутнє, вважаємо за належне звернутися до Вас з деякими міркуваннями щодо можливого подальшого шляху розвитку в Україні державно-церковних відносин.

1. Історія і культура українського народу переконливо свідчать про особливу роль, яку в його формуванні відіграє східна християнська традиція, важливим етапом розвитку якої в нашій країні стало хрещення Київської Руси святим рівноапостольним князем Володимиром 988 р. Підтвердженням цього є й те, що за даними соціологічних опитувань зараз близько 70% наших співгромадян вважають себе належними до східної православної християнської традиції.

Разом з тим в Україні до східної християнської традиції себе відносять кілька конфесій, жодна з яких не є домінуючою. Окрім цього в нашій державі діють й інші християнські конфесії, а також релігійні об’єднання іудеїв і мусульман.

Конституція і українське законодавство в цілому враховує всі ці фактори, визначаючи світський, тобто релігійно нейтральний характер держави, та рівність перед законом усіх належним чином легалізованих конфесій.

Неухильне дотримання цих конституційних та законодавчих норм є гарантією стабільних і плідних державно-церковних відносин. І навпаки – відхід від цих норм, прояви особливого ставлення держави лише до однієї окремої конфесії можуть вести до загострення міжконфесійних суперечок та суспільного збурення, чого не можна допустити.

У зв’язку з цим ми просимо Вас всебічно сприяти тому, щоби як на загальноукраїнському, так і на місцевому рівні органи державної влади та місцевого самоврядування виявляли визначене Конституцією і законами рівне ставлення до різних конфесій, не допускали ущемлення прав одних конфесій на користь інших.

2. Українське Православ’я на жаль є розділеним. Проте в останні роки намітилися позитивні тенденції до пошуку взаємного порозуміння, зокрема між УПЦ Київського Патріархату та УПЦ в єдності з Московським Патріархатом.

З одного боку держава не може втручатися у внутрішні церковні питання, не може визначати відповідність або невідповідність церковним канонам (канонічність) тих чи інших процесів або явищ – так само, як Церква не визначає відповідність або невідповідність законам рішень держави. З іншого боку держава, яка покликана представляти інтереси всього українського суспільства, не може бути не зацікавлена в міжконфесійному мирі та злагоді, у подоланні розділення Українського Православ’я, як фактору, який загострює суспільне протистояння.

Враховуючи все це, продовження конструктивного діалогу між УПЦ Київського Патріархату та УПЦ в єдності з Московським Патріархатом видається нам корисним і для суспільства, і для Українських Церков, і для держави. Тому ми просимо Вас, як Главу держави, в міру можливого сприяти продовженню цього діалогу, метою якого ми бачимо подолання розділення Українського Православ’я та утворення єдиної Помісної Української Православної Церкви.

3. Держава і Церкви та релігійні організації повинні бути партнерами у діяльності, спрямованій на благо суспільства – духовному відродженні українського народу, зміцненні суспільної моралі, піднесенні авторитету сімейних цінностей, тощо. Одним з дієвих механізмів налагодження партнерських взаємовідносин, який показав свою користь, є Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, що існує майже 15 років як механізм узгодження позицій основних християнських Церков, іудейських та мусульманських релігійних об’єднань, які представляють понад 95% усіх релігійних громад України.

ВРЦ і РО, членом якої є і Київський Патріархат, протягом останніх років виробила ряд узгоджених пропозицій щодо гармонізації державно-церковних відносин, вирішення існуючих у цій сфері проблемних питань. Ми просимо Вас уважно поставитися до цих пропозицій та продовжити добру традицію співпраці держави і Ради Церков, закладену і підтримувану Вашими попередниками на посаді Президента.

Шановний Вікторе Федоровичу!

Від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату Священний Синод висловлює сподівання на те, що під час Вашого президентства відносини нашої Церкви та інших конфесій з державою будуть розвиватися плідно, гармонійно, у дусі конструктивного діалогу, взаємного порозуміння та партнерства. Адже тільки такий шлях розвитку може бути корисним для українського суспільства. У зв’язку з цим ми позитивно сприйняли Вашу позицію щодо державно-церковних відносин, висловлену Вами на засіданні Громадської гуманітарної ради 13 травня 2010 року.

Підносимо за Вас, як Главу держави, наші молитви до Господа та закликаємо на Вас Боже благословення.

Від імені Священного Синоду
Української Православної Церкви Київського Патріархату

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України.

 

 

 

теги: УПЦ КП

 

Джерело: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату