Попередня версія
 
Переклад з англійської Інституту релігійної свободи

 

 

1. Жодна особа, лікарня або установа не повинна бути примушена, притягнута до відповідальності або дискримінована в будь-якій формі через відмову від виконання, надання, допомоги у здійсненні або проведенні аборту, здійснення викидня у людини або евтаназії чи будь-якої дії, яка може призвести до смерті людського плоду або ембріона, з будь-якої причини.
 
2. Парламентська Асамблея підкреслює необхідність підтвердити право на заперечення з міркувань совісті разом з обов'язком держави гарантувати, що пацієнти мають доступ до своєчасної легальної медичної допомоги. Асамблея стурбована тим, що нерегульоване використання заперечення з міркувань совісті може неспіврозмірно вплинути на жінок – особливо на тих, які мають низькі доходи або мешкають у сільських районах.
 
3. У переважній більшості держав – учасників Ради Європи практика заперечень з міркувань совісті регулюється адекватно. Всеосяжні та чіткі правові і політичні рамки, що регулюють практику заперечень з міркувань совісті з боку медичних працівників, покликані забезпечити дотримання, захисту і реалізації прав та інтересів осіб, які звертаються по легальні медичні послуги.
 
4. З огляду на зобов'язання держав – учасників щодо забезпечення доступу до легальної медичної допомоги та захисту права на здоров'я, а також зобов'язання щодо забезпечення поваги до права на свободу думки, совісті і релігії медичних працівників, Асамблея закликає держави – учасників Ради Європи розробити всеосяжні і чіткі правила, що визначають і регулюють заперечення з міркувань совісті в області охорони здоров'я і медичних послуг, які будуть:
 
4.1. гарантувати право на заперечення з міркувань совісті відповідно до процедури, про яку йде мова;
 
4.2. гарантувати, що пацієнти були поінформовані про будь-які заперечення своєчасно та направлені до іншого медичного працівника;
 
4.3. гарантувати, що пацієнти отримають необхідне лікування, зокрема в надзвичайних ситуаціях.
 

[1] Дебати Асамблеї відбулись 7 жовтня 2010 року (35-е засідання) (див. Документ № 12347, доповідь Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я і справ сім'ї, доповідач: пані МакКаферті; і Документ № 12389, висновок Комісії з рівних можливостей жінок і чоловіків, доповідач: пані Цирцене). Текст ухвалений Асамблеєю 7 жовтня 2010 року (35-е засідання).