КИЇВ – 20 грудня Фонд Конрада Аденауера, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій та Інститут релігійної свободи провели в «Українського дому» круглий стіл на тему «Діалог між владою та конфесіями в контексті європейської системи цінностей», повідомляє Інститут релігійної свободи.

Присутня на відкритті заходу Ганна Герман, заступник глави Адміністрації Президента України, позитивно охарактеризувала міжконфесійну ситуацію в Україні.

“Ми сьогодні однаково рівно ставимося до всіх Церков в Україні. І той, хто намагається нав’язати нам якесь особливе ставлення до якоїсь однієї Церкви, хоче посіяти розбрат між нами”, – зазначила Ганна Герман під час своєї вітальної промови.
    
З привітанням до учасників Круглого столу звернувся також керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге. Він нагадав, що це вже не перша ініціатива Фону в Києві, спрямована на сприяння суспільному діалогу і порозумінню між державою і конфесіями.

Подальшу модерацію відкритої дискусії у другій частині заходу проводив голова правління Інституту релігійної свободи Олександр Заєць.

Відповідальний за зовнішні зв‘язки Римсько-католицької церкви в Україні єпископ Маркіян Трофим‘як підкреслив унікальність Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, яка у якості міжконфесійного консультативно-дорадчого органу є майданчиком для порозуміння представників 18 конфесійних напрямків. Єпископ відзначив ефективність роботи Ради, здатність до знайдення консенсусу та плідне співробітництво конфесій у цьому форматі.

Верховний архієпископ Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар заявив: “Беручи до уваги важливість релігійного середовища у житті державного організму, постійний і безпосередній діалог між державною владою та релігійною складовою громадянського суспільства є вкрай необхідним”.

“…Треба відразу застерегти, що в таких ситуаціях держава не сміє некритично пропонувати формули об`єднання, тільки наслідуючи те, що, може, навіть вдалося в інших державах, бо кожна така ситуація є особливою і тісно пов’язана з історією та культурою народу. Те саме стосується й усієї сфери державно-конфесійних відносин: будь-яка модель, яка добре функціонує у близькій за ментальністю країні, не дасть позитивного ефекту (а радше спричинить серйозну суспільну дестабілізацію на релігійному ґрунті), якщо її перенести у створені віками українські реалії”, – наголосив кардинал Любомир.

У продовження дискусії Архієпископ Митрофан (Юрчук), керуючий справами Української православної церкви (Московського Патріархату), заявив про підтримку з боку УПЦ принципу рівності усіх конфесій перед державою і законом.

“Українська православна церква ніколи не претендувала на якесь особливе відношення до себе з боку держави. Наша Церква завжди виступала і буде виступати за те, щоб державно-церковні відносини будувались з будь-якою церквою, будь-якою конфесією на конституційних засадах і на принципах взаємоповаги та рівного ставлення до усіх конфесій”, – відзначив Архієпископ УПЦ.

Єпископ Євстратій (Зоря), секретар Священного Синоду Української православної церкви Київського Патріархату, нагадав присутнім про ініціативи глав конфесій до діалогу з керівництвом держави. “Необхідно, щоб запрацював механізм взаємодії між Всеукраїнською Радою Церков і державою”, – вважає Єпископ.

На думку представника УПЦ КП, Всеукраїнська Рада Церков є не тільки майданчиком для міжконфесійного порозуміння, але й найбільш ефективним і найкращим механізмом діалогу між конфесіями і державою, який дозволяє реалізовувати принцип рівного ставлення до усіх Церков, закріплений у Конституції та законах України.

Питання налагодження діалогу та порозуміння у державно-конфесійних відносинах варто піднести до Бога у спільних молитвах та постах вірних різних Церков. З такою пропозицією звернувся до присутніх ієрархів Церков Віктор Алексєєнко, голова Церкви адвентистів сьомого дня в Україні.

У свою чергу Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви Леонід Падун висловив жаль з приводу того, що представники Адміністрації Президента не змогли бути на всьому заході та почути усі порушені проблеми державно-церковних відносин. На думку єпископа, лише у діалозі можна віднайти порозуміння та спільний погляд на політику держави у сфері релігії.

Представники конфесій та інші учасники Круглого столу висловили підтримку діяльності Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.

 

Зі свого боку представник Об'єднання іудейських релігійних організацій України Геннадій Білорицький підкреслив, що, на відміну від позиції окремих медіа-груп, сприймає Комісією як важливий та найбільш ефективним громадським інструментом у боротьбі з ксенофобією, антисемітизмом та спробами посіяти у суспільстві релігійну ворожнечу.

Під час дискусії президент Української Асоціації релігійної свободи Віктор Єленський звернув увагу на те, що зазвичай адміністративні реформи передбачають ліквідацію певного державного органу лише у випадку скасування тих чи інших функцій, які на нього було покладено.

“Відтак, чи з ліквідацією Держкомнацрелігій керівництво держави заявляє про відмову від проведення загальнодержавної політики у сфері релігії?” – запитав експерт.

На думку Віктора Єленського, від ліквідації єдиного державного органу у сфері релігії, яким є Держкомнацрелігій, в Україні не будуть підвищені стандарти забезпечення релігійної свободи.

Генеральний директор Центру ім. Разумкова Анатолій Рачок наголосив на необхідності затвердження єдиної Концепції державно-конфесійних відносин в Україні, яка б дозволила визначити загальні напрямки державної політики у сфері релігії. Він нагадав, що за сприяння очолюваного ним Центру таку Концепцію розробили ще у 2003 році за участі представників усіх конфесій України, однак Верховній Рада цей документ досі не підтримала.

 

Результатом Круглого столу стала підсумкова Резолюція, ухвалена та підписана учасниками – членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, представниками громадських організацій, парламентарями, експертами, науковцями та журналістами.

 

Інститут релігійної свободи, м.Київ 
www.irs.in.ua